ТЕЛ.: (044) 568-04-04, 238-02-30, 238-02-31
Вход
Регистрация
Можно ли сэкономить на
дезинфекции ?
Как не потратить лишние деньги ?
Предлагаю Вашему предприятию бесплатно консультации по
подбору оптимального средства
для дезинфекции или
стерилизации в зависимости от
вида деятельности или
особенностей Вашего
производства. Мы поможем
Вам достичь необходимого уровня
санитарной безопасности и при
этом сэкономить средства.
Подробнее

Дезинфекция рук

            Важливість адекватних методів антисептичної обробки рук медичного персоналу

           Відомо, що шкіра людини виконує ряд надзвичайно важливих функцій, однією з яких є захист від шкідливих факторів навколишнього середовища. Шкіра, а особливо шкіра рук, постійно заселена мікроорганізмами. Інтактна (непошкоджена ) шкіра людини, навіть старанно вимита, колонізована різноманітними мікроорганізмами, що можуть бути різними для різних ділянок шкіри та відносно постійні для кожної людини. 

Мікрофлора шкіри людини розподіляється на резидентну та транзиторну.

Резидентна (постійна) мікрофлора представлена бактеріями, які постійно живуть і розмножуються в шкіряних покровах. Вона представлена мікроорганізмами, що колонізують більш глибокі шари шкіряних покровів, у т.ч. сальні, потові залози та волосяні фолікули, і представлені, в основному, коагулазонегативними стафілококами ( в основному Staphylococcus epidermidis) та дифтероїдами (Coryntbacterium spp.). В більшості випадків резидентна мікрофлора не викликає патологічних процесів у пацієнтів при непошкодженій шкірі, однак може викликати інфекційний процес при попаданні в стерильні порожнини організму людини чи на ушкоджені шкіряні покрови. Резидентні мікроорганізми практично не можливо видалити, однак чисельність мікроорганізмів можна значно зменшити. Водночас стерилізація рук не просто неможлива, але й небажана. Адже резидентна мікрофлора попереджає заселення шкіри більш небезпечними мікроорганізмами. Крім цього резидентна мікрофлора синтезує жирні кислоти, що мають антимікробну дію.

Транзиторна (тимчасова) мікрофлора представлена мікроорганізмами, що тимчасово поселились на шкірі рук; вони колонізують поверхневі слої шкіри і мають найбільше значення в епідеміологічному відношенні. Транзиторна мікрофлора може складатись з любих мікроорганізмів, включаючи патогенні, у тому числі і збудників нозокоміальних (внутрішньолікарняних) інфекцій, таких як Escherihia coli, Klepsitlla spp., Psevdomonas spp., Salmonella spp., S. Aureus (включаючи MRSA), Сandida albicans, ротавіруси та ін. Представники транзиторної мікрофлори виживають на шкірі недовго. При пошкодженні шкіряних покровів, у тому числі і під час застосування неадекватних методів миття та дезінфекції рук, транзиторна мікрофлора більш глибоко проникає в глибокі шари шкіри, витісняючи звідти резидентну флору.

         Передача мікроорганізмів через руки залежить від різних умов, що включають в себе вид мікроорганізму, можливість виживання на руках, обсіменіння шкіряних покровів мікроорганізмами, тощо. При цьому видовий склад мікрофлори шкіри рук медичного персоналу залежить також від профілю лікувального закладу чи відділення та характеру професійної роботи, що виконується.

         За даними Центрального Науково-дослідного інституту епідеміології, м. Москва (чл.-корр РАМН, професор Н.А. Семіна, професор О.П. Ковалева) кількість внутрішньолікарняних інфекцій в Росії становить 52-60 тис. щорічно. Доведено, що причиною виникнення інфекцій в стаціонарах у 50-80% випадків є руки медичного персоналу тобто – це один із ключових факторів в передачі патогенних мікроорганізмів як від медичного персоналу до пацієнтів, так і навпаки. За результатами аналізу статистичних показників Американського товариства Контролю та запобігання хворобам (CDC) близько 2 млн. пацієнтів отримують внутрішньо лікарняні інфекції під час лікування. Так звані «нозокоміальні» або «лікарняні, госпітальні» інфекції є причиною не тільки страждань та смерті хворих, але несуть в собі значні економічні збитки і обходяться США у 5 міліардів доларів щорічно через витрати на додаткові терміни госпіталізації та дороговартісне лікування антибіотиками.

Все викладене ще раз підкреслює надзвичайну важливість суворого дотримання принципів гігієни рук.

Гігієна рук –  загальний термін, що використовується для визначення таких процедур, як звичайне миття рук, гігієнічна дезінфекція рук та хірургічна дезінфекція рук.

Звичайне миття рук – це миття рук за допомогою води та звичайного (не антисептичного) мила.

Гігієнічна дезінфекція рук – проводиться з метою зменшення кількості патогенних мікроорганізмів на шкірі рук. Вона необхідна в таких випадках: перед прямими контактом з пацієнтом, перед виконанням інвазійних процедур, до та після маніпуляцій з ранами і катетерами, до і після вдягання рукавичок, після контакту з біологічними рідинами організму чи після можливого мікробного обсіменіння, перед процедурами пацієнтам з ослабленим імунітетом, перед обстеженням чистої ділянки після контакту з контамінованою ділянкою тіла, тощо. Існують два способи гігієнічної дезінфекції рук: гігієнічне миття рук та обробка (протирання) рук антисептиком.

Гігієнічне миття рук – миття рук за допомогою води та мила або іншого миючого засобу, що вміщує антисептичний препарат. В результаті гігієнічного миття видаляється більша частина транзиторної мікрофлори. Але навіть при рутинному митті деякі ділянки шкіри (внутрішні поверхні, кінчики пальців) залишаються контамінованими.

        На практиці та за результатами лабораторних досліджень більш ефективною є обробка рук антисептиком. Для цього руки протирають достатньою кількістю антисептичного засобу, без додавання до нього води до початку та під час процедури (найчастіше це препарат на основі комбінації спиртів з різноманітними антисептичними добавками) так, щоб шкіра залишалась вологою протягом необхідного часу експозиції (від 30 до 60 секунд, в залежності від рекомендацій виробника). Найбільш ретельно при цьому необхідно обробляти нігті та кінчики пальців. Гігієнічна обробка рук (з використанням антисептика) після виконання медичних маніпуляцій повинна проводитись перед миттям, а не навпаки, щоб уникнути контамінації оточуючих поверхонь виплесками забрудненої води.

Під час догляду за пацієнтами з інфекціями, що викликані спороутворюючими бактеріями (наприклад Clostridium diffficile) використання тільки антисептичного засобу без попереднього миття рук не забезпечить надійної деконтамінації у зв’язку з тим, що вони не мають спороцидної активності. Тому, у таких випадках, а також коли шкіру необхідно очистити від видимих забруднень ( в т.ч. органічного походження) попереднє гігієнічне миття рук є обов’язковим заходом перед обробкою рук антисептиком.

Важливою умовою ефективності гігієнічної обробки рук є виконання таких правил:

- При проведенні гігієнічної дезінфекції рук шляхом протирання спиртовим антисептиком необхідно нанести засіб на долоню однієї руки та розтирати по всій поверхні кистей та пальців обох рук до їх повного висихання.

- При митті рук водою спочатку треба змочити руки водою, потім нанести необхідну кількість засобу і ретельно протирати руки мінімум протягом 15 сек., щоб обробити всю поверхню кистей та пальців. Потів – вимити руки водою та ретельно висушити їх за допомогою одноразового рушника. Використати рушник для того, щоб закрити кран.

- При користуванні кусковим милом доцільно користуватися невеликими кусками мила та застосовувати підставки у виглядірешіток, що полегшує його висихання.

-  Не рекомендується використовувати багаторазові рушники з тканин.

Хірургічна дезінфекція рукобробка рук перед оперативним втручанням, що забезпечує видалення транзиторної та зменшення кількості резидентної мікрофлори рук.

Хірургічна дезінфекція рук може виконуватись з використанням спеціальних антисептичних рецептур в ході хірургічного миття. Такий спосіб застосовується вже протягом тривалого часу, а рецептури, що використовуються давно відомі, це такі як обробка хлоргексидином біглюконатом (Гібітан), обробка рецептурою «С-4» (Первомур), та інші. Вказані антисептичні рецептури досить агресивні по відношенню до шкіри, особливо враховуючи частоту застосування їх медичним персоналом, який приймає участь в оперативних втручаннях. Крім цього до механічних пошкоджень шкіри, появи мікротравм призводить і використання спеціальних щіток, що є обов’язковим в ході хірургічного миття з застосуванням антисептичних рецептур.

Тому більш перспективним на сьогоднішній день є використання з метою хірургічної дезінфекції рук антисептичних засобів на основі комбінації спиртів з іншими антимікробними добавками. Такі препарати характеризуються швидким початком згубної дії на мікрофлору, високими антимікробними властивостями. Для хірургічної дезінфекції рук можуть використовуватись ті ж самі препарати, що і для гігієнічної дезінфекції, при цьому відмінність полягає у збільшенні кількості антисептика на одну обробку ( від 6-10 мл. – додатково обробці підлягають зап’ястя і передпліччя) та подовженні часу експозиції до 5 – ти хвилин. Щітками в ході обробки користуватися не обов’язково. З метою зменшення кількості мікроорганізмів, що розмножуються на шкірі рук під рукавичками досить ефективним є застосування антисептиків зі складовими, що забезпечують пролонговану у часі антимікробну дію. Зменшення кількості резидентних бактерій шкіри рук у членів хірургічної бригади на протязі операції зменшує ризик попадання бактерій в район операційного поля у випадках проколів або розриву рукавичок в ході оперативних втручань.

Для ефективного проведення хірургічної дезінфекції рук необхідно суворо дотримуватись техніки її проведення:

- Перед хірургічною дезінфекцією зняти обручки, часи та браслети.

- Руки миють водою з милом (бажано рідким), в даному випадку використання антисептичного мила не обов’язкове;

- Ретельне просушування рук за допомогою стерильних серветок, перед початком обробки антисептиком шкіра повинна бути абсолютно сухою (втирання антисептика в зволожену шкіру веде до його розведення, зниження ефективної концентрації та як наслідок – неможливість досягнення бажаного результату);

- Протягом часу обробки ділянки шкіри, що обробляються повинні, залишатися зволожені антисептиком, при цьому препарат наноситься на руки порціями по 3-5 мл.

- Повне висушування шкіри перед одяганням стерильних рукавичок з метою попередження інтенсивного розмноження мікроорганізмів в вологому шарі, що може створюватись.

Методика втирання антисептика в шкіру рук проводиться за схемою, що наведена нижче.

Європейський стандарт обробки EN-15:

1. Терти долоні одна об одну.

2. Лівою долонею по тильній стороні правої кисті та навпаки.

3. Терти долоні зі схрещеними розведеними пальцями не менше 1 хв.

4. Тильною стороною зігнутих пальців по долоні іншої руки.

5. По черзі круговими рухами терти великі пальці рук.

6. По черзі різноспрямованими круговими рухами терти долоні кінчиків пальців протилежної руки.

      Останнім часом ринок антисептичних засобів пропонує нові розробки антисептиків у вигляді гелів. Завдяки своїй рецептурі такі препарати підходять для антисептичної обробки особливо чутливої для подразнень шкіри. 

Бажано вибирати різні антисептики для обробки рук, ін’єкційного та операційного поля. При розробці рецептури антисептиків для рук до нього вміщуються спеціальні добавки по догляду за шкірою (вкрай необхідні при постійному, рутинному застосуванні), але є небажаними і навіть шкідливими при обробці шкіри пацієнтів перед ін’єкціями, маніпуляціями.

       За даними різних досліджень, приблизно 25% сестринського персоналу відмічають симптоми та ознаки дерматиту з локалізацією на шкірі рук. Подразнення шкіри, пов’язане з використанням антисептичного мила, може бути обумовлене як антимікробною речовиною, що входить до його складу, так і іншими компонентами. Пошкодження шкіри також призводить до зміни складу її мікрофлори, збільшуючи частоту колонізації стафілококами та грам-негативними мікроорганізмами. З доступних антисептиків найбільш безпечними є спирти, при цьому етиловому спирту властива менша подразнююча дія, ніж n-пропиловому або ізопропиловому спиртам. Частіш за все контактний дерматит спостерігаєтьсяпри використанні йодоформів. До інших антисептиків, що можуть спричиняти контактний дерматит (в порядку зменшення частоти), відносяться хлоргексидин, хлорксилен, триклозан та спиртовміщуючі засоби. Проте, факторами, що сприяють виникненню контактних дерматитів, пов’язаних з частим миттям рук, можуть бути використання для миття надмірно гарячої води, низька відносна вологість повітря (особливо, у зимній період), недостатнє використання захисних кремів, низька якість паперових рушників та алергія на латекс.

Алергічний контактний дерматит. Найбільш частою причиною контактної алергії при використанні засобів для гігієни рук є ароматизатори і консерванти, та, в меншій мірі – емульгатори. Рідке мило, лосьйони та креми також можуть вміщувати інгредієнти, що здатні спричиняти контактні алергічні реакції у медпрацівників. Спиртовміщуючі засоби для гігієнічної дезінфекцій вкрай рідко становляться причиною алергічних дерматитів. Для посилення антимікробних властивостей спиртвміщуючі препарати комбінують з різноманітними речовинами такими як: четвертинні амонійні сполуки (ЧАСи), молочна кислота, хлоргикседіну біглюконат, октенидіну гідрохлорід та інші.

Для запобігання виникненню контактних дерматитів доцільно розглянути можливості зменшення ризику їх виникнення, до яких можна віднести:

- зменшення частоти застосування подразнюючих засобів (особливо аніонних миючих засобів);

- заміна засобів, що мають сильну подразнюючу дію на ті, що подразнюють шкіру в меншій мірі;

- навчання медпрацівників з питань правильного використання антисептиків;

- забезпечення медпрацівників засобами догляду за шкірою та захисними кремами.

        Скорочення частоти використання антисептичних засобів для гігієни рук є небажаною стратегією, враховуючи існуючий низький рівень дотримання гігієни рук у більшості ЛПЗ. Підхід, який дозволяє знизити частоту дії на персонал подразнюючих речовин (мила та миючих засобів) є широке впровадження в практику спиртовміщуючих антисептиків з пом’якшуючими добавками. Після застосування спиртовміщуючого антисептика відпадає потреба миття рук водою з милом після кожного пацієнта.

Адміністрація стаціонару має зрозуміти, що придбання більш ефективних антисептиків дозволяє поліпшити практику гігієни рук, і, відповідно, попередити виникнення внутрішньолікарняних інфекцій. Попередження всього декількох випадків внутрішньолікарняних інфекцій дозволяє зекономити таку кількість коштів, яке перевищує додаткові витрати ЛПЗ, пов’язані з придбанням більш ефективних засобів для гігієни рук.

           При виборі антисептичного засобу для гігієни рук необхідно враховувати думку персоналу щодо сумісності антисептиків зі шкірою, частотою виникнення подразнень внаслідок їх застосування. Вартість засобів для гігієни рук не повинна бути основним фактором при їх виборі. Адже дезінфікуючі засоби з низькою вартістю можуть не вміщувати високоефективні добавки по догляду за шкірою, що попереджують виникнення алергій, подразнень покровів. Собівартість антисептиків залежить і від ціни активно-діючих речовин, а зокрема спиртів, антимікробних добавок, що входять до їх складу і можуть мати різну ступінь очистки та інші важливі характеристики, що в кінцевому результаті також впливають на якість засобів. 

Антисептика рук - ефективний спосіб попередження виникнення внутрішньо лікарняних інфекцій, а застосування якісних, простих в використанні та дієвих сучасних антисептиків в кінцевому результаті веде до збереження здоров’я медичного персоналу, пацієнтів та економії коштів.


Возврат к списку